«Як навчити читати і писати без помилок». Практичні рекомендації …

«Як навчити читати і писати без помилок». Практичні рекомендації ...

«Як навчити читати і писати без помилок». Практичні рекомендації логопедам у спільній роботі з батьками з навчання грамоті дітей-логопатов (методичні розробки)

Передшкільної освіти спрямоване на подолання низки проблем сучасної дошкільної освіти, серед яких найбільш значущі :

важкі порушення мови дітей;

жорстка регламентація життя дітей в масовому дитсадку, уніфікований режим. Дитина, з його інтересами, пізнавальною активністю, емоційністю втрачається між дотриманням режимних моментів;

сучасні програми дошкільного навчання мають на увазі ранню інтелектуалізацію дітей, що не завжди благотворно позначається на стані їх здоров’я. Плюс батьки намагаються завантажити дитини всілякими гуртками та секціями, записуючи часом відразу в кілька студій;

відсутність ефективних систем супроводу дитини з важкою мовною патологією у виховно-освітньому процесі в масовому дитсадку створює ряд проблем, що породжують згасання інтересу до процесу освіти;

неузгодженість дій сім’ї та установи, конфліктність між дорослими і дітьми і т.п.

Насамперед, існують єдині правила підготовки дітей до школи з урахуванням їх мовного дефекту. І ці правила виправдовують себе на всі сто відсотків!

В першу чергу режим дня дитячого садка можна зробити більш гнучким за рахунок впровадження інтегрованих занять, які вивільняють час, дають можливість використовувати діяльність дитини за інтересами.

Комплекс заходів, спрямованих на створення умов для гармонійного розвитку дитини, охорону і зміцнення його здоров’я, включає наступні напрямки:

  • відмова від «шкільного» навчання дітей дошкільного віку;
  • розробка комплексної психолого-фізіологічної діагностики розвитку дитини і готовності до шкільного навчання;
  • приведення педагогічних технологій у відповідність віковим особливостям і функціональним можливостям дитини на даному етапі розвитку;
  • розробка методик фізіолого-гігієнічної та психологічної оцінки та моніторингу педагогічних інновацій.
  • створення адаптивної освітнього середовища для дітей, що мають обмежені можливості здоров’я і проблеми у розвитку, яка повинна бути спрямована на ранню діагностику і корекцію, послідовну соціалізацію та інтеграцію цих дітей в масову школу.
  • Виходячи з цих напрямків, можна знайти такі форми роботи, які спираються на спільну пізнавальну діяльність дітей і педагога. Функції педагога у такій спільній діяльності змінюються в залежності від віку дітей, етапу навчання. Повноцінне включення дитини в діяльність різко відрізняється від традиційної передачі йому готового знання, педагог повинен організувати роботу дітей так, щоб вони самі «додумалися» до вирішення ключової проблеми заняття, самі могли запропонувати, як діяти в нових умовах.

    Дії старших дошкільнят стають більш активними, творчими і самостійними. Така організація пізнавальної діяльності можлива лише при збереженні гри як провідного виду діяльності .

    Останнім часом чітко видно тенденція до натаскування дошкільнят на навчальний матеріал, що супроводжується нерідко об’ємними, обов’язковими для дітей і батьків домашніми завданнями. На мій погляд, домашня робота батьків з дітьми можлива, але в розумних межах. У коррекционном дошкільному закладі вона ведеться на прохання батьків і носить рекомендаційний характер у вигляді ігрових завдань. Домашня робота з дітьми проводиться:

    — з метою закріплення досягнутих успіхів в корекції звуковимови під час занять з логопедом;

    -з метою вирівнювання (якщо дитина пропустив заняття і т.д.);

    — в цілях диференціації (наприклад, завдання для дитини з яскраво вираженими здібностями, інтересами).

    Часто батьки не вміють відібрати досить змісту відповідно віку і особливостям дітей, їх заняття перетворюються на лекції з метою дати дітям якомога більше інформації, і не спрямовані на «добування» знань самими дітьми.

    Окремо слід сказати про необхідність формування у старших дошкільників пізнавальної мотивації . Це можливо, якщо педагог і батьки опираються на мотиви успішності, на що виникає у кожної дитини відчуття просування вперед.

    Одним з факторів, що забезпечують ефективність освіти в установі, є безперервність і наступність у навчанні. Під наступністю розуміється безперервність на кордонах різних етапів освіти (дитячий садок — початкова школа і т.д.), тобто в кінцевому рахунку — єдина організація цих етапів у рамках цілісної системи освіти.

    Сьогоднішні діти, освітою яких я займаюся, разюче відрізняються від своїх однолітків 10 років тому. Вони більш інформовані, розкуті, товариські, чи не дуже здорові, вимагають динамічно змінюється освітнього середовища. Наприклад, для них візуальне сприйняття, образні уявлення про світ стали відігравати велику роль, а це означає, що ускладнилася проблема співвідношення в пізнавальної та навчальної діяльності конкретно-наочного і теоретичного пізнання. В результаті розвитку глобальних комунікацій той світ, в якому дитина відчуває себе живуть і до якого він відчуває себе причетним, стрибком розширився до всієї земної кулі.

    Стався також фундаментальне зрушення в системі цінностей і т.д.

    У цьому контексті особливо важливо створити особистісно орієнтовану освітню середу , яка забезпечить дітям можливість задоволення (і розвитку) потреб: в безпеці; в засвоєнні етичних норм і правил; в любові і визнанні, суспільному схваленні; у праці, значимої діяльності; в самопізнанні, пізнавальної потреби і ін.

    У світлі сказаного вище надзвичайно актуальною представляється задача включення батьків в процес передшкільної освіти дитини.

    Вирішення цієї задачі передбачає роботу в декількох напрямках:

    -участь батьків у здійсненні освітньої діяльності ДНЗ;

    -пропаганда серед батьків ідей розвиваючого освіти та забезпечення їх активної співпраці з педагогами ДНЗ та інших освітніх установ, що займаються передшкільної освіти;

    -допомогу батькам, самостійно забезпечують передшкільної освіти дитини, забезпечення їх повним пакетом необхідних матеріалів (програмою, посібниками для дитини, методичними рекомендаціями з докладним описом занять, діагностиками, наочним та роздатковим матеріалами).

    Як приклад такої роботи логопеда по взаємодії з батьками є методичні розробки (Додаток 1) з навчання дитини предшкольного віку грамоті у вигляді ігрових карток-завдань в домашніх умовах.

    Ці методичні рекомендації стануть в нагоді тим, хто навчає читання та письма дитини, що має проблеми в мовному розвитку. Вони підкажуть батькам і початківцям логопедам, як правильно навчити дитину читати і писати, щоб попередити появу специфічних помилок при навчанні російській мові.

    Адже багато батьків, прагнучи навчити дитину читати до школи, в щоб те не стало, самі допускають поширені помилки в навчанні читання, і не можуть зрозуміти, чому дитина не може зливати звуки в склади, виділяти і чути звук.

    Займаючись з дитиною за цією методикою, діти одночасно з навчанням читання та письма отримують хорошу можливість розвинути та інші, необхідні в школі якості: увага, пам’ять, мислення, дрібну моторику, посидючість.

    Методичні рекомендації являють собою систему послідовних вправ, завдань і ознайомлення з тим чи іншим звуком як у промові так і на листі в доступній для дошкільника формі.

    Одним з провідних моментів навчання є прагнення до позитивного стосункам з дорослим навчальним, будь то логопед, вихователь або мама з татом. Діти дуже чутливо сприймають оцінку їх діяльності з боку дорослих. Тому стимулювати дитину бажання займатися може тільки позитивні оцінки дорослих і безпосередній інтерес.

    У міру того, як дитина опанує навичками звукового аналізу, читання складів, слів, листи, у нього виникне подальший інтерес до навчання.

    Сподобалася стаття? Поділися нею з друзями!