Принципи лікування артриту колінного суглоба

Принципи лікування артриту колінного суглоба

Принципи лікування артриту колінного суглоба

Лікування артриту колінного суглоба повинно починатися якомога раніше. Воно повинно включати терапію, спрямовану на усунення причини хвороби, блокування механізмів її розвитку, полегшення симптомів. Лікування при артриті повинен призначити лікар.

Самолікування без вірного діагнозу, без урахування причини, стадії, активності хвороби може призвести до тяжких ускладнень (аж до сепсису і летального результату), переходу гострого артриту у хронічний, інвалідизації пацієнта.

Загальнолікувальних заходи

У гострий період артриту, при наявності сильних болів, набряку, лихоманки показаний постільний режим. Рухи в кінцівці обмежують, під суглоб підкладають валики, фіксуючи його в злегка зігнутому положенні. У міру стихання запальних явищ (частіше на 3 — 4 день хвороби) обсяг рухів розширюють, починають лікувальну гімнастику для запобігання утворення зрощень (контрактур) в суглобі.

При подагричний артрит з їжі виключають м’ясо, рибу, бобові, листовий салат, спиртні напої. В інших випадках особливої ​​дієти не потрібно, але їжа повинна бути легкозасвоюваній, висококалорійної, багатої вітамінами, зі зниженим вмістом кухонної солі.

Етіотропна терапія

При інфекційних артритах призначаються антибіотики широкого спектру дії (пеніциліни, цефалоспорини, в деяких випадках аміноглікозиди). Після дослідження суглобової рідини можливе призначення антибактеріальних препаратів з урахуванням чутливості виділених мікроорганізмів. Цей спосіб має обмеження у зв’язку з тривалими термінами бактеріологічного дослідження.

Антибактеріальна терапія показана далеко не у всіх випадках артриту. Питання про її призначення повинен вирішити лікар.

Протизапальні засоби

Нестероїдні протизапальні засоби призначаються більшості хворих з артритами. Ці речовини надають універсальне протизапальну дію, володіють знеболюючим і жарознижуючим ефектом. Ліки цієї групи відносно рідко викликають серйозні побічні ефекти, тому їх можна призначати протягом тривалого часу. Плюсом є різноманітність лікарських форм НПЗП — розчини для ін’єкцій, таблетки, мазі, свічки та ін.

Найбільш часто в лікуванні артритів застосовується вольтарен, що володіє гарною ефективністю і переносимістю.

При тяжкому перебігу, високої активності неінфекційного артриту іноді потрібно призначення глюкокортикостероїдні гормонів. Ці засоби протипоказані при інфекційній природі захворювання. Вони мають виражену протизапальну і переважною імунні реакції дією.

Препарати базисної терапії

Ці лікарські засоби призначаються в основному при ревматоїдному артриті для тривалого прийому. Ця група включає хінолінова препарати, Д-пеніциламін, препарати золота, імунодепресанти та ін. Вони призначаються тривало під наглядом ревматолога, сприяють гальмуванню запалення.

Місцеве лікування артриту

Воно проводиться при невисокій активності артриту, стійкій зміні суглобів, наявності протипоказань для інших видів лікування, а також при значному порушенні функцій інших органів і систем. Місцеве лікування включає в себе аплікації з лікарськими речовинами, внутрішньосуглобове введення препаратів.

Для аплікацій при артриті використовується димексид, розведений у співвідношенні 1: 1 з теплою водою, можна додати розчин анальгіну, гідрокортизону, гепарину. Отриманим розчином змочують марлю або м’яку тканину, накладають на уражений суглоб на 30 хвилин 1 раз на день, повторюють протягом 5 — 7 днів. Розчин димексиду володіє хорошим протизапальну та протинабрякову дію.

Для місцевого застосування можна використовувати народні засоби. Наприклад, можна проводити аплікації з соком алое або чорної редьки протягом 15 — 20 хвилин 1 — 2 рази на день.

При стиханні гострого запального процесу можна використовувати хвойні, скипидарні ванни, ванни з морською або навіть з кухонною сіллю.

При вираженій активності неінфекційного артриту, а також у випадках, що супроводжуються дегенерацією суглобових поверхонь, стійким больовим синдромом, показано внутрішньосуглобове введення глюкокортикостероїдних гормонів, протеолітичних ферментів.

Фізичні методи лікування

Після стихання гострих запальних явищ проводяться різні фізіотерапевтичні процедури з знеболюючим і розсмоктуючим ефектом (електрофорез, УВЧ-терапія, гальванізація, грязелікування та ін.).

Хворим з хронічним артритом в період ремісії показано санаторно-курортне лікування на курортах Північного Кавказу, Криму. Слід пам’ятати про те, що перебування на курорті може спровокувати загострення захворювання, тому перед поїздкою рекомендується відвідати лікаря для уточнення стадії перебігу захворювання.

Хірургічне лікування

При ревматоїдному артриті хірургічне лікування показано з метою запобігти важкі незворотні зміни в суглобі (наприклад, рання сіновектомія).

При стійкому ураженні колінного суглоба в результаті артриту, освіті зрощень, порушенні рухливості проводиться протезування колінного суглоба, реконструктивні операції. В даний час все ширше використовуються ендоскопічні методи лікування, що дозволяє домогтися швидкого відновлення після операції, гарного функціонального і косметичного ефекту.

Сподобалася стаття? Поділися нею з друзями!