Бетон – це штучний камінь, який знайшов своє застосування практично у всіх сферах людської життєдіяльності, але найбільше у будівництві. Таким чином він більш позиціонується як будівельний матеріал, і виходить в результаті формування та подальшого затвердіння в природних умовах раціонально підібраної та дуже добре ущільненої суміші, яка складається з основної в’язкої речовини (в основному цемент, алебастр або ін.), заповнювачів (за фракціями – дрібних або великих) та води (яка після формування суміші випаровується). Бетони різних типів можуть містити спеціальні добавки. Бетон широко використовується у будівництві, найчастіше у створенні фундаменту, а також при виробництві різних конструкцій.
СКЛАД БЕТОНУ
Цемент для виробництва бетону https://www.vladbeton.ru/production/beton/ може бути різних типів. В основному це звичайний цемент, або модифікований: портландцемент, сульфатостійкий, з низькою екзотермією або швидкотвердіє.
Великий і дрібний заповнювач грає роль каркаса, завдяки чому бетон після затвердіння не осідає. Склад заповнювача може бути різним: натуральний або штучний, але він повинен бути здатним забезпечити міцність конструкції, для чого в ньому не повинно бути великої кількості глини, мулу, суглинку, органічних речовин, сланцю.
Не потрібно використовувати багато рідини при замісі бетону, проте вода має бути чистою. Зв’язок між кількістю води та міцністю бетону є зворотним: чим більше води – тим менша міцність бетону.
ВИДИ БЕТОНУ ТА ЇХ ОСОБЛИВОСТІ
Існує безліч видів бетону, розглянемо найбільш популярними:
Асфальтобетон. До складу асфальтобетону входить насамперед пісок чи дрібний щебінь. Також наповнювачами можуть бути бітум та будь-який мінеральний порошок. Останнім часом все частіше використовується гума – результат процесу переробки відпрацьованих автопокришок. Всі ці компоненти, попередньо висушивши, змішують, нагрівають до певної температури і укладають як дорожнє покриття. Вода не використовується. Цілком зрозуміло, що такий бетон повинен мати певну міцність, витримувати напругу на вигин, розрив-стиск, бути морозостійким.
Бетон з використанням повітровтягуючих (пористих) добавок. Цей вид бетону довговічний, такий бетон не замерзає і, отже, не відтає. Найбільше значення це має для умов високої вологості, що задовольняє вимогам мінімальної схильності до атмосферних опадів.
Бетон, приготований із застосуванням поверхнево-активних добавок є більш економним, може бути пластифікуючим та гідрофобізуючим. Це бетон із покращеними властивостями.
Бетон із застосуванням тонкомолотих добавок забезпечує підвищену міцність конструкцій та дозволяє економити кількість бетону.
До складу швидкотвердіючого бетону входить алюмінієвий цемент, хлористий кальцій та інші компоненти. Для його застигання потрібен час не більше 3 діб.
Для виготовлення цементу високої марки використовують промитий пісок та щебінь. Можна ще до цього складу додати в’яжучий засіб, що володіє низькою водопроникністю. При застосуванні такого цементу його ущільнюють, використовуючи вібрацію – таким чином, на виході виходить високоміцний бетон.
Для отримання гіпсобетону додають спеціальні в’яжучі засоби. Розчин заповнюється мінеральними або органічними наповнювачами, які уповільнюють схоплювання. В результаті бетон має підвищену водо- та морозостійкість.
У декоративному бетоні заповнювачем служить мелене скло або мармур, що створює унікальний декоративний ефект.
Жаростійкий бетон може бути високовогнетривким, вогнетривким, жаростійким. До його складу входять в’яжучі речовини та заповнювачі, які надають бетону здатності до протидії високих температур. Теплові агрегати, будь-які конструктивні елементи печі, які піддаються високим нагріву, будують саме з використанням такого бетону.
У тому випадку, коли використовується арматурний каркас та бетонна суміш, виходить залізобетон. Найрізноманітніші сфери будівництва вимагають застосування саме цього виду бетону через його високі характеристики міцності.
Кислотоупорний бетон виготовляється шляхом застосування рідкого скла і різних полімерних добавок. Він також вимагає ущільнення шляхом вібрування з подальшим витримуванням на свіжому повітрі при середній температурі 15–20оС. Час витримки зазвичай становить щонайменше півтора тижнів (10 діб). Після затвердіння бетону на отриману поверхню наноситься сірчана чи соляна кислота.
У тому випадку, коли використовують крупнопористі добавки, говорять про легкий крупнопористий бетон. У нього хороші теплоізоляційні властивості та висока жорсткість. Легкий бетон потрібен у тому випадку, коли необхідно виготовити огороджувальні конструкції або для полегшення інших споруд. Легкість досягається за рахунок додавання керамзиту, туфу, перліту, шлакової пемзи та подібних матеріалів.